Новини за категорією: Події

Топонімічна комісія запропонувала свій проєкт дерусифікації Золотоноші

У міській раді завершила черговий етап своєї роботи топонімічна комісія, до якої увійшли посадовці, місцеві історики та краєзнавці. Протягом декількох місяців, після численних дискусій, досліджень та пошуків спільного вектору, ми нарешті оприлюднюємо результати, котрі також виносимо на розсуд громади.

У той час, коли ми щодня бачимо, як загарбник на окупованих територіях нищить усі топоніми, усі культурні згадки, пов’язані з Україною, змінює систему освіти, нищить бібліотеки, саме час раз і назавжди звільнитися від російського “надбання”, котре роками творило у нас комплекс … Читати більше

Золотоніська громада розробляє туристичну карту

Повноцінний туристичний маршрут вирішили розробити у новоствореній Золотоніській громаді. За словами заступниці міського голови Мар’яни Ніщенко, проект приурочений тридцятій річниці Незалежності України. Про це повідомляє офіційний сайт міської ради.

– Наша громада має чимало цікавих об’єктів, про які часом мешканці і не здогадуються. Тому вирішили підтримати ініціативу Олександра Скічка та обрати свої #місця_сили, – говорить посадовиця.

Спершу людей ознайомлять з об’єктами новоприєднаних сіл, далі ж складеться спільний туристичний маршрут всієї Золотоніської громади. Усі об’єкти будуть внесені до Google-карти, а … Читати більше

90 років з дня народження Івана Дробного

16 січня виповнюється 90 років від дня народження Івана Семеновича Дробного. В далекому 1931 році на мальовничій Богуславецькій землі народився наш талановитий земляк – поет, письменник, публіцист, літературознавець Іван Семенович Дробний. Проживши непросте життя, він заслужив визнання, шану, любов і повагу. Його твори посіли належне місце у літературі рідного краю та поза його межами і є окрасою фондів  бібліотек.

У 2020 році з метою популяризації творчої спадщини Івана Семеновича, збагачення гуманітарного простору Золотоніщини та України, активізації літературно-творчого життя, Золотоніська міська … Читати більше

Молодіжні гіди Златокраю: історичний проект від золотоніської молоді

5 вересня  розпочалася реалізація проекту «Молодіжні гіди Златокраю» за підтримки Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської ОДА. Мета проекту – національно-патріотичне виховання молоді, формування громадянської свідомості та підвищення рівня обізнаності громади про видатних жителів краю.

Читати більше

Золотоноша — місце останнього бою Першого зимового походу

Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко підтримав ідею встановлення у Золотоноші пам’ятника на місці бою, у якому українці здобули блискучу перемогу над московськими більшовиками. Про це інформує “Козацький край”.

Цей бій 15 лютого 1920 року під мурами старовинного Свято-Успенського собору та на кризі річки Золотоношки став фактично крайньою точкою Першого зимового походу. Наступного дня війська Армії УНР отримали наказ покинути Лівобережжя і відвернути на захід – місію переможного походу було виконано…

Читати більше

Громадянська війна та відбудова міста на початку XX століття

революція

Невдовзі після лютневої революції 1917 року у Золотоноші встано­вилося фактичне тривладдя. Органом Тимчасового уряду став міський гро­мадський комітет, який складався переважно з денаціоналізованого чиновництва. Поряд із цим виникла Рада робітничих і селянських депутатів, а в травні 1917 р. з ініціативи “Громади” було утворено Золотоніську повітову раду як крайовий орган Центральної Ради.… Читати більше

Привид технічного прогресу, соціальні конфлікти та наростання бунту — Початок XX століття у Золотоноші

Золотоноша, вулиця Шевченка на початку 20 ст.

На початку XX ст. край залишався аграрним, але помітними були й зрушення в розвитку промисловості: здійснювалося технічне переоснащення діючих підприємств та з’являлися нові. Зокрема, з 1902 р. у м. Золотоноша розпочав роботу паровий млин Зархина-Рабиновича із застосуванням більш передового вальцового (замість жорнового) помолу. Згодом у місті з’явилися ще два таких млини.

Було споруджено також 3 чинбарні, З махоркові фабрики та інші дрібні підприємства. Невеликі промислові підприємства, переважно гуральні, цегельні та парові млини, працювали також і в селах району, наприклад у … Читати більше

Грандіозна залізнична недобудова: Красноармійськ-Золотоноша-Рівне

Карта залізничних доріг СРСР 1943

Напівзруйнований канівський міст, залізнична колія Золотоноша-Ліпляве, що ледве жевріє, занедбаний вокзал «Золотоноша – 2» — це не просто артефакти радянської транспортної системи, це – частина дуже амбітного, але невдалого плану Царського уряду, котрий безуспішно намагались втілювати і представники Гетьманату, і «совіти», і, навіть, німці. Задум, простий з точки зору логіки, але в той же час абсолютно нереальний через суб’єктивні причини (світові війни, падіння Імперії тощо) – будівництво залізничної магістралі, що мала з’єднувати Донбас із Західною Україною, розвантаживши вже діючі шляхи.… Читати більше

Ліквідація козацтва, кріпацтво та безграмотність — Золотоніщина у XVIII столітті

Козацтво Золотоніщини брало участь у Кримських (1687 і 1689 рр.) та Азовських (1695 — 1696 рр.) походах, у Північній війні (1700 — 1721 рр.), зокрема в бою під Ерестфером (1701 р.). У складі Переяславського полку золотоніські козаки мужньо боронили від шведів білоруські землі. Біля Ляховичів частина козаків потрапила в полон, багато бранців загинуло в Готтенбурзі (Швеція). Лише три сотники — золотоніський Шульга, домантівський Колобоженко і бубнівськнй Деркач зуміли вирватися з неволі. Брали участь козаки Золотоніщини і в Полтавській битві (червень … Читати більше

Короткий історичний огляд Золотоноші у XVII-XVIII століттях

Перші письмові згадки про наше місто датуються 1576 роком. У документах 1616 року Золотоноша згадується як місто, котре обнесене валом, в якому щотижня відбуваються торги, а щороку влаштовуються ярмарки .

У 1625 році була створена Золотоніська козацька сотня у складі Черкаського полку. Двома роками пізніше городяни отримують право утворити ремісниче братство, яке проіснувало згодом 225 років. Про те, що в двадцятих роках XVII століття Золотоноша була великим поселенням, кажуть позначення на карті інженера Боплана.

Архівні документи свідчать про наявність двох … Читати більше