Новини за категорією: Царські часи

Історія села Кононівка

«Серед степу широкого на Вкраїні милій». Презентуємо книгу, присвячену історії села Кононівки та видатним особам, які мешкали в цьому селі чи були з ним пов’язані. Зокрема, йдеться про сотника золотоніського Якова Лукашевича, предводителя дворянства Золотоніського повіту Івана Лукашевича, Євгена Чикаленка та інших осіб. Це — подарунок жителям Драбівщини і Золотоніщини до Дня незалежності України від автора — Віктора Козоріза, краєзнавця, члена НСКУ, журналіста.

У книзі висвітлено маловідомі сторінки з історії села Кононівка Золотоніського району Черкаської області від часу його заснування … Читати більше

Церква Святих Жон-мироносиць – маловідома духовна сторінка Золотоноші

За переказами та спогадами дослідників історії Золотоноші на початку ХІХ століття у місті було достатньо культових споруд, які забезпечували духовні та релігійні потреби громадян. У Золотоноші нараховувалося 5 церков для православних вірян. Єврейське населення, що сповідувало іудейську віру, мало в своєму розпорядженні дві синагоги та молитовні будинки.

У цьому матеріалі ознайомимось з історією церкви Святих Жон-мироносиць, яка відома ще під назвою Кладовищенської.

З матеріалів «Клировой книжки» Полтавской епархии на 1902 годъ.» дізнаємось, що в Золотоніському повіті І-у благочинному окрузі м. … Читати більше

Історія Благовіщенської церкви

Благовіщення  є одним з найбільших весняних свят. За християнським вченням це день, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про майбутнє народження Ісуса Христа. Це свято тримається числа. Раніше святкувалось 25 березня, а нині – 7 квітня. В народі його пошановують майже як Великдень і притримуються багатьох пересторог щодо виконання  різної роботи. В Золотоноші є вулиця Благовіщенська. В назві вулиці не лише велике свято  а й давнішня історія міста, з відомими іменами та подіями.

В «Клировой книжке Полтавской епархии на 1902

Читати більше

Олексій Бах – «композитор» в царині біології

Кожен, хто вперше буває в нашому місті в районі міської школи №5 цікавиться, яке відношення до Золотоноші має відомий композитор. Так, Золотоноша і золотонісці можуть пишатися, бо мають свого власного Баха. Та на відміну від відомого німецького композитора (який до речі теж народився в березні) наш став «композитором» в галузі природничих наук, натхненником і дослідником в царині біології.

17 березня 1857 року у Золотоноші в родині техніка-винокура народився син Олексій. Пізніше родина переїхала до Борисполя. Ще в дитячі роки батько … Читати більше

Будинок з історією: насичений шлях будівлі Золотоніського земства

За своє столітнє існування він бачив і чув багато. Сюди під’їздили на запряжених кіньми екіпажах, тут зупинялись перші автівки початку минулого століття. А які історичні особистості тут бували і працювали: Михайло Злобинець – відомий вчитель, бандурист, громадський діяч; Іван Піддубний – всесвітньовідомий силач, Михайло Максимович – вчений зі світовим ім’ям та інші. Це будинок колишніх повітових зборів, а нині представництва влади в Золотоніському районі. Також  тут розмістились районний архів, редакція та інші служби.

Будували будинок земських повітових зборів протягом 1909–1911 … Читати більше

Місце видовища – історія Золотоніського повітового театру

У стародавній Греції мистецтво було  у великій пошані. Його  різними видами «опікувались» Талія, Мельпомена, Терпсіхора та інші музи. Театр – улюблене місце відпочинку  любителів сценічного мистецтва, де актори перевтілюються в королів і жебраків, птахів  і диво-звірів… Є знані на увесь світ театри, в яких грають   актори зі світовим ім’ям за досить високі гонорари.  Поряд функціонують  аматорські, справді народні театри де актори-любителі грають за  чисто символічну платню. І найкращою винагородою для них  є  щире – «Браво!!!».… Читати більше

Тут лікували від усіх недуг: історія аптеки на розі Черкаської та Шевченка

Кожен, хто вперше проїжджає чи прогулюється центральною вулицею нашого міста, не може не помітити двоповерхового цегляного будинку з кованими елементами на даху, що розташувався на повороті з вулиці Черкаської на вулицю Шевченка. Світлі стіни визирають з-поміж зелених струнких каштанів. Особливо гарно тут на початку травня, коли між листками-долоньками розпускаються свічки-пірамідки. Творчі натури з гарною уявою називають цей будинок «парусним». Знавці в темі архітектури говорять, що колись будинки такого типу будували на початку та в кінці вулиць, і вони наче захищали … Читати більше

Тут було чути дівочий спів: історія Золотоніської жіночої гімназії

На вулиці Черкаській між зеленими крислатими каштанами причаїлась будівля з більш ніж столітньою історією. Це – колишня жіноча гімназія. Будівля  дуже схожа зі своєю ровесницею – чоловічою гімназією, що на Садовому проїзду.

Будинок споруджено в 1902 році за проектом техніка Золотоніського земства архітектора Африкана Балавенського. Століття тому навчання хлопців і дівчат було роздільним. Взагалі, з дівочим навчанням були певні проблеми. Суть питання полягало не лише в коштовності освіти, а й у певних тогочасних устроях. Чимало батьків вбачали майбутнє дочок … Читати більше

Золотоніський “хогвартс”: хто і коли звів історичну будівлю на Садовому проїзді

Архітектура – мистецтво, серед якого ми живемо. Архітектурний стиль та його пам’ятки стають візитівкою історичних епох бароко, ренесансу та класицизму, прославляючи  своїх творців. Наше рідне місто, на жаль, не має власного Нотр-Даму, Пізанської вежі чи Тадж-Махалу. Та і у нас є споруди, які роблять Золотоношу привабливою, своєрідною і впізнаваною.

За  твердженням краєзнавців, до кінця ХІХ століття наше місто звалось «солом’яним»,  бо більшість будинків були глинобитними, одноповерховими. Та в же з початку ХХ століття Золотоноша набуває більш сучасного, міського типу. Змінюється … Читати більше

Матвій Донцов — майстер станкового живопису та друг Катерини Білокур

Матвій Донцов – український художник, який все життя працював у галузі станкового живопису й увійшов в історію мистецтва як пейзажист. Пензлю митця належать понад півтори тисячі картин, найвідоміші з них: “Ворскла”, “Ранок”, “Літо”, “Пшениця ярова”, “Затока”. Його полотна нині експонуються в художніх музеях Києва, Харкова, Полтави, Дніпра, Лебедина, Миколаєва, а також зберігаються в приватних колекціях.… Читати більше

Золотоноша у 1871 році

1871-й рік — остаточне об’єднання усіх німецьких земель у Другий Рейх, Паризька Комуна, перший розгром американського Ку-Клус-Клана, початок обігу японської єни, грандіозна пожежа у Чікаго, а також прем’єра опери Джузеппе Верді «Аїда». Таким цей рік запам’ятався світові. Не менш цікавим він був і для провінційної Золотоноші. За цей час тут було тут буденно займалися капітальним ремонтом доріг, діяльністю медицини, а також реформами у тогочасні системі освіти.

Розпочнемо екскурсію 1871 роком із традиційного фінансового звіту земської управи. Для пересічного читача заглиблення … Читати більше

Становлення і розвиток земської медицини в Золотоніському повіті й на Драбівщині

медицина

В «Історії міст і сіл Української РСР: Черкаська область» (1972) сказано, що до революції селяни Драбова були повністю позбавлені медичного обслуговування, а перший медпункт, реорганізований згодом у лікарню на 15 ліжок, з’явився тут тільки в 1923 році. Тривалий час цей міф поширювався із видання у видання, й ніхто не наважувався його спростувати. Хоча численні архівно-історичні матеріали свідчили про те, що фундамент радянської системи охорони здоров’я був закладений ще за царських часів, і найбільшу роль в цьому відіграли повітові та губернські … Читати більше

Григорій Бондар — бразильський вчений, що відкрив світу декілька сотень комах та жуків

grigorij-bondar-01Не Бахом єдиним Золотоніський повіт вніс свій доробок до світових природничих наук. Якщо про видатного біохіміка знає у місті чи не кожен, то прізвище його успішного колеги із спорідненої науки широкому загалу невідоме. Абсолютно. Причини зрозумілі: радянська буденність не могла не викреслити із пам’яті людину, котра емігрувала з країни, рятуючись від репресій. Понад 200 наукових робіт, відкриття 12 нових видів пальмових рослин, 400 видів комах, 35 родів та 300 видів жуків, 11 родів клопів — такий доробок агронома, ботаніка, міколога, … Читати більше

Михайло Максимович та його діяльність у Золотоніському повітовому земстві

Михайло МаксимовичІм’я Михайла Максимовича (1804–1873) добре відоме широкому загалові, як  вченого-енциклопедиста, природознавця, історика, філолога, фольклориста, професора Московського університету і першого ректора Київського університету святого Володимира. Його називають “українським Ломоносовим”, “людиною універсальних інтересів”, якій судилося стати одним із світочів української науки і  здобути всеєвропейське визнання.   Проте, не зважаючи на всі ці заслуги, життєвий і творчий шлях Михайла Максимовича до кінця не вивчений, що не дозволяє у повній мірі оцінити його багатогранний талант і коло інтересів. Насамперед, це стосується останніх десятиліть життя М.О. … Читати більше

Михайло Старицький — засновник першого українського професійного театру

Старицький 01Творчість М.Старицького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літератури, у зміцненні в нашому письменництві реалізму.

Народився Михайло Петрович Старицький 14 грудня 1840 року у Кліщинцях Золотонішського повіту (нині – Чорнобаївський район), в небагатій поміщицькій родині. Батько його, Петро Іванович, офіцер російської армії, помер, коли хлопцеві пішов лише п’ятий рік. Мати письменника, Настасія Захарівна, походила з культурної родини Лисенків, яка не цуралася простого люду, гуманно ставилася до селян, любила українську мову, народні пісні та … Читати більше

1 2