Історія Золотоноші сягає своїми коріннями у сиву давнину, до незапам’ятних часів кам’яного віку. Як засвідчують археологічні знахідки, найбільш інтенсивно край залюднювався за неоліту та енеоліту — прикінцевої епохи кам’яного віку (VI — III тис. до н.е.). Тоді люди поступово переходили від присвоювальних форм господарювання (збиральництво, полювання, рибальство) до відтворювальних (скотарство, мотичне землеробство).

Переважали кам’яні, кістяні та дерев’яні знаряддя праці, в побут почав входити глиняний посуд, виникло прядіння і ткацтво. У долині Дніпра та Супою на території Золотоніщини археологами виявлено кілька неолітичних поселень (стоянок), вони належать здебільшого до так званої дніпро-донецької археологічної культури (IV — III тис. до н.е.). Залишки таких поселень знайдено біля Домантова, Коробівки, Чапаєвки. Так, у 1989 р. було досліджено неолітичне поселення в урочищі Пруському неподалік с. Коробівка і виявлено значне скупчення характерної дня дніпро-донецької культури кераміки та кам’яні й кістяні знаряддя праці.

Реконструкція неолітичного поселення в історичному комплексі Штайзенпаркс (Гамбург, Німеччина)

На території краю мешкали й скотарські племена середньостогнівської культури (середина IV — середина III тис. до н.е.). У могильниках виявлено поховання того часу у формі трупопокладення на спині з підігнутими ногами. Поблизу Домантова та в урочищах Бурдоносівка й Хрести знайдено гостродонні посудини з гребінцевим, шпуровим та іншими орнаментами, бойові молоти з рогу оленя, тесла, мотики, наконечники стріл і списів, мідні прикраси тощо.

Уздовж Дніпра виявлено свідчення контактів середньостогнівської культури з трипільською (IV — III тис. до н.е.). Залишки поселення трипільського типу виявлено в Хрестах, а кераміку — в Домантові та Бурдоносівці.

Типове трипільське поселення. Репродукція Черкаського краєзнавчого музею

У III — поч. II тис. до н.е. на території Золотоніщини жили скотарські племена, їх поселення виявлено біля сіл Домантів та Чапаєвка. Ці племена належали до так званої ямної культури: небіжчиків ховали в ямах під курганними насипами в скорченому положенні на спині чи на боці й посипали вохрою.

Поховання часів ямної культури

У добу бронзи (II — поч. І тис. до н.е.) край заселяли землеробсько-скотарські племена середньодніпровської культури та культури багатоваликової кераміки. Пам’ятки цих культур (зброя, знаряддя праці, посуд, прикраси) відкрито в Домантові, Кединій Горі, Новій Греблі та Чапаєвці.

Трапляються на території Золотоніщини і сліди життя за скіфської доби. Зокрема, біля Гладківщини та Софіївки виявлено кургани, а біля Домантова. Хрестів, Залізьок — скіфську кераміку.

Скіфський курган поблизу села Золотоношка (Драбівський район)

У 1961 р. в долині Супою біля с. Піщане знайдемо рештки човна, кістяк людини і 15 високохудожніх античних бронзових посудин для вина з рельєфним орнаментом. Ця унікальна знахідка, відома в Україні як Піщанський скарб, датується V — поч. IV ст. до н.е. Про торговельні і культурні зв’язки наших земляків з античним світом засвідчує знайдена біля Чапаєвки амфора з Тири (II ст. н.е.).

Джерело: «Подорож Златокраєм. Нарис історії та сьогодення Золотоніського району», Голиш Г.М., Голиш Л.Г., Пономаренко М.Ф.