В далекі шкільні роки на позакласній літературі ми зачитувались і плакали над сторінками книги письменниці Етель Ліліан Войнич «Овод». Роман, а пізніше знятий за його
Постаті
Артефакти
Церква Святих Жон-мироносиць – маловідома духовна сторінка Золотоноші
За переказами та спогадами дослідників історії Золотоноші на початку ХІХ століття у місті було достатньо культових споруд, які забезпечували духовні та релігійні потреби громадян. У
Царські часи та УНР
Церква Святих Жон-мироносиць – маловідома духовна сторінка Золотоноші
За переказами та спогадами дослідників історії Золотоноші на початку ХІХ століття у місті було достатньо культових споруд, які забезпечували духовні та релігійні потреби громадян. У
Сергій Шелухін — проректор першого українського університету за кордоном
Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, згідно з Постановою Верховної Ради на державному рівні відзначається 100-річчя з часу заснування єдиного університету з українською мовою
Радянський період
Коли б усі убиті ожили…, – трагічна історія золотоніського письменника Юхима Ґедзя
В далекі шкільні роки на позакласній літературі ми зачитувались і плакали над сторінками книги письменниці Етель Ліліан Войнич «Овод». Роман, а пізніше знятий за його
Культура
Меморіальний парк – місце пам’яті
24 травня в Європі щорічно відзначається Європейський день парків. Дата вибрана невипадково – саме 24 травня 1909 р. створено перший з дев’яти національних парків у
Місце видовища – історія Золотоніського повітового театру
У стародавній Греції мистецтво було у великій пошані. Його різними видами «опікувались» Талія, Мельпомена, Терпсіхора та інші музи. Театр – улюблене місце відпочинку любителів сценічного
Золотоніський хор «Воскресіння» у 2003 році [ВІДЕО]
Учора в мережі з'явилось відеовітання зі Щедрим Вечором від золотоніського хору "Воскресіння", а сьогодні публікуємо раритетні кадри виступу та поздоровлення учасників колективу із далекого 2003-го
Михайло Максимович та його діяльність у Золотоніському повітовому земстві
Ім’я Михайла Максимовича (1804–1873) добре відоме широкому загалові, як вченого-енциклопедиста, природознавця, історика, філолога, фольклориста, професора Московського університету і першого ректора Київського університету святого Володимира. Його